Він обожнює період XVII-XVIII століття , він сам знаходить фото панянок роздруковує їх у великому форматі , для картин. Та вже багато років працює над тим від чого не можна відвести погляду . Володимир Чайка пенсіонер – у звичайному житловому будинку на масиві Троєщина, під’їзд чоловік перетворив на справжній музей, його день розпочинається зі сніданку, легкого спорту та звичайно ж з ліпнини, нині ми бачимо стіни вздовж сходів на двох поверхах він прикрасив художньою ліпниною і портретами жінок з середньовіччя, які мають не просто гарну вроду, а й особливий погляд. Не чекаючи допомоги від сусідів чи комунальних служб він приступив до роботи і власними руками почав творити, раніше це захоплення чоловіку – вартувало копійки, нині трішки скрутніше стало жити, проте він не зупиняється, адже матеріальну допомогу він отримує від сина, і вже розпочав працювати на п’ятому поверсі, попередні два вже завершив. Один поверх пан Володимир назвав уроком музики де ми бачимо дві картини на стінах вони присвячені двом дівчаткам, Софійці та Єлизаветті. вони мешкають по сусідству, хоч Софійка ще не повернулась зі школи, Лізу ми застали вдома хоча спілкуватись , соромиться, проте вона знає що одна з портретів присвячено саме їй.. Архітектура і живопис – це його життя, і те що ми побачимо , на цей труд витрачено не один рік клопіткої праці . чоловік в свій час багато читав книг та подорожував. Нині в нього є мрія , яка лишились нереалізована і чоловік не вірить в те, що колись це стане реальністю.