ЗАПИТАННЯ для Олесандра Миколайовича Семенка (телеефір).

1. Економіка нашої країни внаслідок дії різних факторів перебуває не в найкращому стані. Зрозуміло, що надходження до бюджету залежать як від обсягу економіки, податкової системи держави, так і від сумлінності платників.

Чому ж одні сплачують належні податки і збори, а інші ні? Використовуючи для цього конвертаційні центри в середині країни, зовнішні офшори для приховування капіталу та валютної виручки за кордоном.

2. За останні десятиліття наближені до влади бізнесмени-політики постійно використовували різні схеми розтягування бюджетних коштів на підтримку окремих галузей і олігархів. Але сьогодні, коли четветий рік країна фактично перебуває у воєнному стані, втрачено ринки збуту, економіка зазнала втрат і при цьому маємо бджетну підтримку на мільярди окремих підприємств, що належать олігархам. Як це можна оцінити за нинішніх обставин?

3. Починаючи від президенства Кучмии в Україні проходила масштабна злочинна приватизація держваласності (яку народ назвав «прихватизація»).

Цей процесс триває і досі. Ласі шматки держвласності бізнес-кола наближені до влади прагнуть за безцінь покласти до власних кишень ( для прикладу:

«Турбоатом», «Хартрон», «Одеський припортовий завод» тощо). Як це припинити, приватизацію проводити прозоро, а кошти спрямовувати винятково до держбюджету?

4. Останні років десять в Україні в різних формах процвітає таке ганебне явище, як рейдерство. Сьогодні воно набирає нових обертів, особливо в агросекторі. Чи маєте рецепти боротьби з цим явищем? Адже від успішності його подолання значною мірою залежатиме інвестиційний клімат в країні і масовий прихід іноземних інвесторів.

5. Чому, на ваш погляд, спроби антикорупційних слідчих і прокурорів відкрити провадження проти системної корупції не дають дієвих результатів. Чому в сусідній Румунії щороку понад 300 топ-корупціонерів сідають до в’язниці, а у нас, в кращому разі, відбуваються переляком?

6. За Конституцією Україна правова соціальна держава. Натомість спостерігаємо зниження бюджетних видатків при народженні дитини та на виховання дітей; зменшення реальних доходів пенсіонерів нібито для подолання дефіциту пенсійного фонду; постійне скорочення реального фінансування охорони здоров’я, науки та освіти; практичне припинення державного фінансування будівництва житла. То Україна має де–юре відмовитись від зобов’язань соціального характеру, скасувавши відповідні статті Конституції чи все ж неухильно їх виконувати, оскільки Коституція є документом прямої дії?

7. В Україні часом будь-яке цінове підвищення чиновники різних рівнів виправдовують законами ринкової економіки. Безупинний ріст тарифів на послуги ЖКГ (за останні 3 роки у 8-10 разів), що перетягує суспільні доходи на користь компаній-постачальників, які належать виключно олігархам, встановлення завищених цін на вугілля, електроенергію тощо – це і є «ринкова економіка» в українській інтерпретації? Як суспільство має реагувати на таке вільне застосування економічної теорії в українській практиці?

8. Що першочергово треба робити в царині реформування енергетичного сектора та ЖКГ?

9. В який спосіб держава має стимулювати підприємництво, зокрема, малий і середній бізнес?

10. Субсидії і пільги — тема дуже чутлива. Що з цим усім робити? Якщо кардинально не змінювати соціально-економічну політику, то в Україні невдовзі понад 80% родин будуть пільговиками і субсидіантами. Ваше баченя розв’язання цього питання.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here